-
1 тимчасовий статус
Українсько-англійський юридичний словник > тимчасовий статус
-
2 interim status
-
3 status
n1. статус, стан2. громадянське становище, статус- belligerent status статус воюючої сторони- caretaker status статус кабінету, що тимчасово виконує обов'язки до всезагальних виборів- diplomatic status дипломатичний статус- dominion status статус домініону- interim status тимчасовий статус- international status міжнародний статус- legal status правовий статус- nuclear-weapon-free status статус країни, що не має ядерної зброї- official diplomatic status офіційний дипломатичний статут- property status майнове становище- social status соціальне становище- official status of consuls офіційний статус консулів- status of civil servants статус державних службовців- status of heads of diplomatic missions статус глав дипломатичних представництв- status of implementation порядок виконання (положень угоди тощо)- status of international officials статус міжнародних посадових осіб- status of negotiations стан переговорів- participant with special status учасник переговорів зі спеціальним статусом; учасник переговорів без права вирішального голосу- to determine the status of heads of diplomatic missions встановити статус глав дипломатичних представництв- to enjoy diplomatic status мати дипломатичний статус- to fix the status of heads of diplomatic missions встановити статус глав дипломатичних представництв- to give a country international status надати країні міжнародний статус- to have diplomatic status мати дипломатичний статус- to prescribe the status of charge d'affaires ad interim встановити статус тимчасових повірених у справах- to recognize the official status of consuls визнати офіційний статус консулів -
4 status
n (pl без змін)1) статус, суспільне становище2) юр. громадянський стан, статус3) стан, статусstatus label — друк. стилістична позначка
status seeking — прагнення створити собі суспільне становище; снобізм
status seeker — честолюбець; сноб
status symbol — символ становища в суспільстві; ознака багатства
* * *n; (pl без змін)1) суспільне становище; високе положення в суспільстві; престиж, суспільне визнання; юp. статус, громадянський стан2) стан, статус, положення -
5 status
n; (pl без змін)1) суспільне становище; високе положення в суспільстві; престиж, суспільне визнання; юp. статус, громадянський стан2) стан, статус, положення
См. также в других словарях:
Православие — Христианство Портал:Христианство Библия Ветхий Завет · Новый … Википедия
